НАРИСИ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПРИКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ

Передмова:

Монографія підсумовує наукові дослідження її авторів у галузі основних напрямів техніки та технічної освіти в Україні, починаючи зі зламу ХІХ та ХХ століть і закінчуючи 70-ми роками минулого віку та показує загальні тенденції розвитку різних наук і форм їх організації на прикладі Харківського політехнічного інституту.

Стрімкий промисловий розвиток Південного Сходу Російської імперії, тобто України, в останній третині ХІХ століття поставив питання про кадри вищої кваліфікації (інженерів), яких у цьому важливому регіоні, як і у всій державі, катастрофічно не вистачало. У Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, інших містах України тоді вже працювали потужні машинобудівні, металургійні та хімічні заводи, розвивалась гірничодобувна галузь Юзівки та Криворіжжя. У той же час, як відзначають автори монографії, у 1885 р. лише 1% технічних керівників вітчизняних підприємств були інженерами за фахом.

Тому створення першого в Україні вищого технічного навчального закладу саме у Харкові було не випадковим, оскільки це місто було на той час і залишається на сьогодні головним машинобудівним центром Південного Сходу Росії, а потім і Української держави. До речі, у 1844 р. засновано Львівський політехнічний інститут, який у різні роки носив назву Технологічної академії, Вищої політехнічної школи, Львівської політехніки, Львівського політехнічного інституту, НТУ «Львівська політехніка». Проте, тоді Львів, як і весь регіон України Галичина, входили до складу інших держав.